З розвитком суспільних відносин наше законодавство потребує вдосконалення, оновлення та відповідних змін. В тому числі, з огляду на те, що домашнє насильство перестає замовчуватись та бути «приватною справою», формується нетерпиме ставлення
до цього явища – наше суспільство поступово відмовляється від існуючих стереотипів та укоріненої ними поведінки.
Слід відзначити тенденцію, що щороку кількість звернень потерпілих від домашнього насильства збільшується, оскільки все більше людей вирішують не замовчувати цю проблему. Зокрема, у 2018 році з заявами звернулися 1,5 тис. осіб, у 2019
році - уже більше 2,5 тис., у 2020 році - біля 4 тис., а у першому кварталі поточного року -1 тис. 220 осіб Логічним і послідовним кроком було прийняття 1 липня Верховною Радою України закону «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі».
Основними новаціями законодавства є наступні положення:
- за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі військовослужбовці та військовозобов'язані несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах;
- за вчинення насильства, в результаті чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин;
- збільшуються строки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства до 6 місяців з дня виявлення правопорушення;
- збільшення строку адміністративного арешту до 10 діб (зараз сім діб);
- ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року вже мала адміністративне стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти
годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб;
- Нацполіція може затримувати особу у разі вчинення домашнього насильства;
- виключається обов'язкова присутність особи, яка притягується до адмінвідповідальності за вчинення домашнього насильства, у разі винесення термінового заборонного припису під час розгляду справи судом.
Прийняття даного закону сприятиме реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, якою визначено, що сторони вживають необхідних законодавчих або інших
заходів для забезпечення покарання ефективними, пропорційними та переконливими санкціями за вчинення правопорушень.
Крім того, посилення відповідальності за домашнє насильство є важливою передумовою ратифікації Стамбульської конвенції, яка потрібна «вже зараз», бо сама її ідея і політика полягає в тому, що держави-учасниці криміналізують передбачені нею діяння і встановлюють за них відповідальність.
Ратифікація Стамбульської конвенції дасть змогу захистити українських жінок, які стають жертвами домашнього насильства, не тільки в Україні, а й за кордоном. Ратифікована конвенція дає змогу постраждалим додатково посилатися на її норми при розгляді справ та проваджень у судах та інших інстанціях не лише на території України, а й далеко за її межами. Найважливіше - ратифікація конвенції дає можливість захистити наших громадян, які навіть не знають, що в них, можливо, є такі інструменти захисту.
Варто зауважити, що суспільство звикло сприймати явище домашнього насильства з позицій порушення прав людини та переважно особистісного фактору, проте проблема має значно ширшу сферу впливу. Так, домашнє насильство являє собою витрати для національної економіки, а також негативно впливає на підприємства через зниження продуктивності праці, невихід працівників на роботу, збільшення тривалості відпусток та перебування на лікарняному, а також вихід постраждалих осіб із ринку праці. Домашнє насильство посилює ґендерну нерівність щодо участі на ринку праці та може сприяти розширенню розриву між рівнем заробітку чоловіків та жінок.
«Домашнє насильство – це проблема, яка є викликом сучасності. Вона має руйнівні наслідки, починаючи від індивіду і закінчуючи рівнем національної економіки. Тож посилення відповідальності є необхідним кроком для надання розголосу даному явищу і його поступовому ефективному викоріненню» - підсумувала Керівниця юридичного супроводу Благодійного фонду «Джерело Відродження» Тетяна Подлєсна.
Comments