Європейський день протидії торгівлі людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.
Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи. Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим.
Як відомо, Україна ратифікувала у вересні 2010 року Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. У вересні 2011 року Верховна Рада ухвалила закон «Про протидію торгівлі людьми». У 2012 році український парламент ратифікував ще один документ – Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насилля, тощо.
Наразі в Україні прийнято міжнародне та національне законодавство, яке визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, а також порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.
У 2020 році торговці людьми витягли максимальний зиск з цієї ситуації, скориставшись скрутним фінансовим становищем багатьох жертв. Більш того, влада повідомляє про зростання сексуальної експлуатації та злочинної діяльності онлайн в Інтернет просторі, в той час як нестача ресурсів і затримки в судовій системі перешкоджають зусиллям, спрямованим на притягнення торговців людьми до відповідальності, а також на забезпечення правосуддя для жертв і виплати їм компенсацій.
Звіт Ради Європи, який був опублікований у цьому році, показав, що пандемія зробила постраждалих від торгівлі людьми ще більш вразливими. Значно збільшився відсоток сексуальної експлуатації і вербування постраждалих онлайн, в тому числі спостерігається ріст використання гральних платформ і соціальних мереж для втягнення дітей у сексуальну експлуатацію. Також збільшення відсотку торгівлі людьми пов'язаний з вразливим становищем мігрантів і біженців, в якому вони опинилися на початку пандемії.
У зв'язку з цим для покращення стану дотримання прав людини у сфері протидії та запобіганню торгівлі людьми має надаватися всебічна підтримка для постраждалих осіб, вживатися ефективні заходи для притягнення злочинців до відповідальності. Має бути підвищений рівень обізнаності населення, а також проводитися просвітницькі заходи з поширення інформації про цю проблему як на національному, так і місцевому рівнях.
«Слід відзначити, що торгівля людьми – це міжнародний злочин, який поширений серед усіх націй та впливає на людей усіх рівнів достатку. Істина полягає в тому, що без усвідомлення цієї проблеми її важко подолати. Крім того, проблема торгівлі людьми не може бути розв'язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації - як зусиль інституцій на державному рівні, міжнародної спільноти, так і зусиль кожного з нас» - підсумувала Керівниця юридичного супроводу Благодійного фонду «Джерело Відродження» Тетяна Подлєсна.
Comments