top of page
Пошук

Історія Віктора Дмитровича, ВПО з с. Пригоже

У процесі реалізації проєкту «Допомога поруч» ми познайомилися з численними родинами внутрішньо переміщених осіб у Барвінківській громаді. Багато з них ділилися своїми життєвими історіями. Люди розповідали про своє життя до повномасштабного вторгнення російської армії, про свої родини, а також про причини, які змусили їх покинути рідні домівки та оселитися саме в Барвінківській громаді.

​​

Наша команда не прагне порівнювати, кому ворог завдав більше страждань, ми прагнемо наголосити на важливості підтримки одне одного та прояву людяності.

Сьогодні ми розповімо вам історію Віктора Дмитровича, який мешкає у с. Пригоже. Гортайте публікацію. Пряма мова.

Проєкт «Допомога поруч» реалізується в межах програми «Разом заради підтримки», що виконується Фондом Східна Європа за фінансування Гуманітарного фонду для України

 

  До повномасштабного вторгнення рф Віктор Дмитрович жив у м. Бахмут на Донеччині, мав родину, затишне житло, дві дачі та городи, займався підприємницькою діяльністю з вирощування саджанців дерев та кущів. У 2022 році війна розлучила Віктора Дмитровича з родиною. Він довго не покидав домівку, пережив три прильоти ворожих снарядів, мав поранення. У січні 2023 року був вимушений виїхати з Бахмуту та оселитися в с. Пригоже Барвінківської громади Харківської області.

«Будинок старенький, потрохи почав приводити до ладу. Є город, вирощую невелику кількість овочів. Такого інструменту, який у мене був у Бахмуті звісно немає. Коли треба, позичаю у сусіда. Купити не можу, бо живу на пенсію. Більшу частину коштів витрачаю на медикаменти – маю проблеми із серцем. Та й найближчий магазин господарчих товарів у м. Барвінкове – це понад 50 кілометрів у дві сторони», – розповідає Віктор Дмитрович.
«Я все життя займався рослинництвом і зараз попри всі труднощі хочу продовжувати вирощувати овочі, фрукти, зелень. Для мене важливо мати свої продукти та запаси. У наборі, який мені надали, є все що необхідно людині в селі – лопата, сапа, граблі, ножівка, секатор, сокира та багато іншого. Тепер це все моє власне. Завтра візьму нову сапу та у грядці з цибулею розгорну ґрунт», – каже Віктор Дмитрович.
«Добре, що є такі гуманітарні проєкти, які спрямовані на підтримку людей у селі. Від імені всіх ВПО хочу сказати, що нам важливо відчувати підтримку. Це дає надію», – резюмував Віктор Дмитрович.



Comments


bottom of page